Груша Бере Жиффар

Виведений у 1810 році французьким селекціонером Н. Жіффаром, цей сорт назвали на честь його оригінатора. Від інших сортів плодових дерев його можна відрізнити за кількома ознаками.

Плоди правильної грушоподібної форми досягають ваги 80–120 г. Їх колір зазвичай зеленувато-жовтий із яскравим рум’янцем. Майже вся шкірка вкрита світло-коричневими цятками.

М'якуш соковитий, з маслянистою структурою. Солодкий десертний смак із приємною кислинкою оцінюється в середньому на 4,5 бала. Це один із найсмачніших сортів серед ранньолітніх.

Плоди дозрівають дружно в третій декаді липня. Збирати їх потрібно до того, як вони пожовтіють. Зберігаються не довше п'яти днів, тому важливо збирати їх за тиждень до повного достигання. Смак перезрілих плодів втрачає свою якість.

Дерева середньорослі, з рідкою овальною кроною та тонкими гілками, досягають висоти до 4 метрів. Плодоносити починають рано — через 3–4 роки після посадки. Підщепа — айва.

Молоді саджанці груші Бере Жіффар можуть підмерзати, але з віком морозостійкість підвищується, тому в перші роки рекомендується вкривати їх на зиму в північних регіонах України.

Сорт стійкий до парші, але іноді вражається білою плямистістю та плодовою гниллю. Сонячні ділянки та родючий ґрунт прискорюють ріст груші. Регулярна обрізка сприяє підвищенню врожайності. Цей сорт цінується за раннє достигання та чудові смакові якості, які найкраще розкриваються у свіжому вигляді.