В'яз — це поширений рід листопадних дерев родини В'язові, що включає близько 40 видів. Залежно від виду та умов зростання, саджанці в'яза можуть мати різну силу росту, форму крони та морфологічні особливості.
Дерева в'яза формують потужну стрижневу кореневу систему з бічними відгалуженнями. У перші роки життя коренева система активно розростається, забезпечуючи дереву стійкість і доступ до поживних речовин, завдяки чому здатна витримувати тимчасове перезволоження та короткочасну посуху. Стовбур у молодих саджанців в'яза має гладку поверхню, рівний, сірувато-коричневого або зеленувато-сірого забарвлення. Кора тонка, з часом вкривається численними дрібними тріщинами, набуваючи шорсткої структури.
Листя в'яза розташоване чергово, має яйцеподібно-еліптичну або подовжено-ланцетну форму з характерною асиметричною основою. Їхня довжина варіюється від 4 до 15 см, ширина — від 2 до 7 см, залежно від виду. Край листкової пластини пильчастий або двічіпильчастий, верхня поверхня гладка або трохи шорстка, нижня — опушена, особливо по жилках. Улітку листя яскраво-зелене, восени набуває золотистих, оранжевих або червонуватих відтінків.
Цвітіння у саджанців в'яза починається лише через 8–10 років після посадки. Квітки дрібні, зібрані в китицеподібні або пучкоподібні суцвіття, непоказні, зеленувато-жовті або червонуваті, двостатеві. З’являються ранньою весною, ще до розпускання листя, що сприяє запиленню вітром. Плід в'яза — крилатка (самара), що має плоску округлу форму діаметром 1–2 см, із центральним насінням і вузьким перетинчастим крилом, що забезпечує поширення вітром. Плодоношення відбувається пізньою весною — на початку літа.
Саджанці в'яза відзначаються високою швидкістю росту, досягаючи 40–70 см на рік. Вони надають перевагу добре освітленим місцям, але можуть рости й у півтіні. Оптимальні умови для росту — родючі, помірно вологі, добре дреновані суглинисті та супіщані ґрунти. В'яз стійкий до короткочасного застою води, проте не переносить заболочення. Морозостійкість різних видів варіюється, більшість із них витримує температури до -30…-35°C. Це дерево добре адаптується до міських умов, стійке до загазованості та забруднення повітря.
Розмноження в'яза можливе насіннєвим та вегетативним способами. Насіння швидко втрачає схожість, тому його висівають одразу після збирання. Вегетативне розмноження здійснюється зеленими та здерев'янілими живцями, кореневими нащадками або відводками. У лісомеліоративних та декоративних посадках частіше використовують вирощені в розсадниках саджанці.
Рослини мають високу адаптивність, швидко вкорінюються та формують міцну, розгалужену крону. Вони широко використовуються для озеленення міських територій, у парках та алейних насадженнях, а також у лісових культурах для зміцнення схилів і захисту від ерозії. Залежно від виду в'яз може застосовуватися як декоративне, полезахисне або лісомеліоративне дерево, здатне рости в широкому діапазоні кліматичних умов.