Магнолія Starburst PBR

Магнолія Starburst PBR (селекційне позначення MGSTA2009) — новий охоронюваний сорт (PBR), який цінують за незвичний «зоряний» малюнок на пелюстках і акуратну, зібрану форму крони. Під час цвітіння рослина виглядає дуже декоративно та ефектно: великі напівмахрові квіти розкриваються в ніжно-рожевій гамі, а на світлому тлі помітні контрастні рожево-червоні штрихи й «сплески», що створюють характерний, незабутній візерунок. Це магнолія для тих, хто хоче отримати виразний акцент у саду без громіздких розмірів і «розповзання» крони.

Сорт був виведений у Новій Зеландії відомим селекціонером Венсом Хупером (Vance Hooper) та офіційно представлений у 2006 році. Доросла рослина зазвичай формує вузьку пірамідально-колоноподібну крону, тому Starburst зручно розміщувати в парадній зоні, біля доріжок, поруч із терасою або як одиночний солітер на газоні. За силою росту магнолія належить до помірних.

Дерево виростає зазвичай до 3–4 м заввишки при ширині приблизно 1,5–2 м (залежно від клімату, ґрунту та догляду). Листя розпускається після цвітіння або паралельно з ним (залежно від погоди), влітку крона залишається густою й декоративною, а восени набуває м’якого теплого відтінку.

Цвітіння та декоративність

Сорт магнолії Starburst PBR формує великі напівмахрові квіти зі збільшеною кількістю пелюсток — саме це створює відчуття «об’єму» та більш урочистого вигляду порівняно з простими сортами. Забарвлення найчастіше проявляється як біло-рожеве/рожеве з помітним контрастним малюнком усередині квітки. Терміни цвітіння залежать від регіону й весни: у теплі роки стартує раніше, за прохолодної затяжної весни — пізніше, але тримається довше. Для максимально чистого кольору та великого бутона важливо не допускати пересихання ґрунту в період закладання квіткових бруньок (друга половина літа) та ранньою весною.

Умови вирощування

Найкращий варіант — сонце або легка півтінь. У щільній тіні рослина частіше витягується й цвіте слабше. Обирайте тихе, захищене від вітру місце: біля стіни будинку, поруч із живоплотом, у «двориковому» мікрокліматі. Вітер і сухі зимові потоки можуть підсушувати бруньки. Переважний ґрунт — кислий або слабокислий, пухкий, родючий, з добрим дренажем. Магнолія любить рівномірну вологість без застою води.

Саджають так, щоб коренева шийка залишалася на рівні ґрунту. Після посадки обов’язково роблять поливальне коло та мульчують пристовбурну зону. Магнолії не люблять глибокого розпушування: коріння поверхневе, тому краще підтримувати структуру ґрунту мульчею, а бур’яни прибирати вручну.