Вирощування хурми

Під насадження хурми вибирають ділянки, що мають природні або висаджені спеціально захисні насадження. Особливу увагу звертають на забезпеченість ділянки вологою чи можливість проводити поливи.


Підготовку грунту для посадки хурми проводять так само, як і під інші плодові культури. Що ж до схем розміщення дерев, всі вони дуже різняться між собою, оскільки стандартну схему всім районів рекомендувати неможливо. Виходячи з досвіду рекомендується загущена посадка - 4 х 4 м, а також можлива посадка хурми спільно з іншими культурами, що швидко ростуть, наприклад персиком.


Для забезпечення нормального запилення квіток при закладці садів підбирають основні сорти та сорти-запилювачі з умовою, щоб вони цвіли в один час. Для забезпечення оптимальних умов запилення дерева з чоловічими квітками (запилювачі) розміщують у кожному третьому ряду через кожні два дерева. При такому розміщенні на кожні 8 жіночих дерев припадатиме одне дерево запилювача.

У перші роки після посадки стежать за вологістю ґрунту, який повинен бути не нижче 19—20% повної польової вологоємності. Зазвичай за вегетацію молоді насадження поливають від 10 до 12 разів.


Висаджені дерева хурми в однорічному віці підлягають обрізанню на висоті 50-60 см від кореневої шийки (місця щеплення). Після розгалуження саджанців формують крону з 4-5 основними гілками першого порядку з висотою штамба 50-60см. Для закладки гілок другого порядку на наступний рік гілки першого порядку вкорочують до довжини 35-40 см. Це забезпечує закладку напівскелетних гілок (особливо у сильнорослих сортів) ближче до основи крони.


Хурма входить у плодоношення на 3 рік після посадки та плодоносить на приростах поточного року. Тому запорукою високого врожаю є отримання хорошого однорічного приросту, який залежить від забезпечення дерев живильними речовинами і вологою і від обрізки. Сильна обрізка хурми після закладки кістяка крони дерева негативно позначається на довговічності насаджень. Дуже сильний приріст утворюється на шкоду плодоношенню. У цей період при необхідності проріджують крону і видаляють пошкоджені гілки, що засихають. У старішому віці, коли знижується приріст пагонів і припиняється плодоношення, хороший ефект дає обрізання, що омолоджує.

Десятирічні дослідження показали, що обрізання дерев хурми, що омолоджує, позитивно впливає на її ріст і плодоношення. У рік обрізки омолодження стимулює утворення великої кількості продуктивних пагонів довжиною 10-30 см, які в наступні роки в 15-2 рази підвищують врожайність насаджень.

У рік обрізання, що омолоджує, дерева врожаю не дають. На другий рік ці дерева плодоносять нарівні з деревами, які не піддавалися омолоджуванню. У наступні роки врожайність помітно зростає.

Втечі, що відплодоносили, більше плодів не дають, тому їх вирізають щорічно або раз на 2—3 роки.

Під рослини віком 8 років і більше рекомендується вносити на 1 га діючої речовини, кг: азоту 120-150, фосфору 120 і калію 60.

У насадженнях останніх років основною формою крони є змінено-лідерна, для якої характерна міцність, досить гарна освітленість та невелика висота дерев. Інтервал між скелетними гілками в такій кроні становить в основному 25-40 см. Лідер через 3-4 роки після закладки останньої скелетної гілки підлягає видаленню шляхом переведення на цю гілку.

Утримувати ґрунт у молодих та плодоносних садах у пухкому стані проводять чотири-п'ять розпушень у міжряддях та під кронами дерев. Оранку та обробіток ґрунту проводять на глибину 18-20, частіше 10-15 см з одночасним дискуванням.

У молодих насадженнях хурми (до 6-річного віку) у серпні — вересні висівають травосуміші, які закладають у ґрунт навесні (березень — квітень) наступного року, що подібно до внесення органічних добрив збагачує ґрунт гумусом, покращуючи його структуру, і підвищує родючість.

Догляд за деревами хурми полягає у видаленні усохлих, поламаних та деформованих гілок. При рясному плодоношенні з метою запобігання дерев від поломок проводять чаталовку (підставку підпор). У молодих насадженнях у деяких районах рекомендується угортання на зиму штамбів соломою чи іншими матеріалами. У боротьбі з опіками стовбурів молодих дерев і основ скелетних гілок практикують побілку вапном або крейдою.

При вирощуванні хурми на схилах з метою запобігання ерозії ґрунту міжряддя тримають під залуженням.