Виноград Леді Патріція

Виноград Леді Патріція — столовий сорт, який був виведений в Америці в середині ХХ століття в Університеті Іллінойсу (США) шляхом схрещування сортів Seibel 14-665 × Dattier de St. Valier. Відрізняється потужним ростом куща, високим визріванням лози та великими, янтарно-жовтими подовженими ягодами з гармонійним смаком. Сорт належить до середнього строку дозрівання — вегетаційний період триває близько 130–140 днів, збір урожаю припадає на кінець серпня – початок вересня.

Кущі сильнорослі, з довгими і міцними пагонами та великим округлим листям насичено-зеленого кольору. Лоза добре визріває навіть у помірному кліматі, швидко дерев’яніє і здатна витримувати морози до –26…–27 °C, що робить сорт придатним для вирощування в неукривній культурі на півдні та частково в центральних регіонах України.

Грона у винограду Леді Патріція великі, конічної форми, середньої щільності або пухкі, масою від 600 до 1000 г, іноді понад кілограм. Ягоди дуже ефектні — подовжено-овальні або сосковидні, масою 7–15 г, при доброму догляді досягають 20 г. Забарвлення світло-жовте з легким янтарним або золотистим рум’янцем на сонячному боці. Шкірка щільна, але їстівна, не схильна до розтріскування і захищає ягоди від ос та гнилей. М’якоть щільна, м’ясисто-соковита, смак освіжаючий, з легкою гармонійною кислинкою, без вираженого мускату. Вміст цукрів — близько 16–17 %, кислотність помірна. Ягоди добре зберігаються на кущі та витримують транспортування, що робить сорт привабливим для ринку свіжого винограду.

Сорт характеризується високою стійкістю до основних хвороб винограду — мілдью, оїдіуму та сірої гнилі. Завдяки міцній шкірці та щільним гронам сорт майже не страждає від розтріскування навіть після дощів. Урожайність стабільна, проте потребує регулювання навантаження: при перевантаженні кущів ягоди дрібнішають, а дозрівання затримується.

Леді Патріція віддає перевагу сонячним, добре дренованим ділянкам, захищеним від холодних вітрів. Висаджують за схемою 2,5–3 м між кущами, забезпечуючи простір для потужної лози. Обрізку виконують на 6–8 вічок, формування — у віяловій або арковій системі. Сорт відгукується на підживлення: навесні ефективні азотні добрива, влітку — калій та зола, восени — фосфорно-калійні комплекси. Полив проводять регулярно до фази наливу ягід, після чого його зменшують, щоб не затримувати дозрівання.