Мушмула германська Ноттінгем

Мушмула германська Ноттінгем — один із найстаріших і перевірених часом сортів, виведений в Англії у XVIII столітті. Цей старовинний сорт і досі вважається еталоном смаку серед мушмул: його плоди відзначаються збалансованою солодкістю, ніжною текстурою, вишуканим ароматом і великим вмістом вітамінів. Завдяки гармонійному поєднанню декоративних і плодових властивостей, Ноттінгем став справжньою класикою для садівників Європи та успішно вирощується як у приватних садах, так і в колекційних насадженнях.

Декоративні особливості

• Навесні дерево вкривається великими білими квітками, які ефектно виділяються на тлі яскравого зеленого листя.

• Влітку мушмула виглядає охайною й доглянутою, її округла крона гармонійно вписується у садові композиції.

• Восени листя забарвлюється у золотисто-червоні відтінки, а гілки прикрашаються великими плодами, надаючи дереву особливо мальовничого вигляду.

Завдяки цим властивостям сорт можна використовувати не лише для плодових садів, а й як декоративний акцент у ландшафтному дизайні.

Характеристика сорту

• Висота дерева: 3–4 м, крона округла, шириною до 3 м.

• Плоди: середнього розміру, масою 30–50 г, округлі, коричнево-червоні, з характерним оксамитовим нальотом.

• М’якуш: спочатку щільний і в’яжучий, після вилежування чи підмерзання стає ніжним, кремовим, таким, що тане в роті.

• Смак: солодкий, з легкою кислинкою та нотками печеного яблука, фініка і карамелі.

• Дозрівання: пізнє — кінець жовтня – листопад.

• Урожайність: регулярна, 7–12 кг із дорослого дерева.

• Зимостійкість: висока, витримує морози до –26…–27 °C (зона 5 USDA).

• Запилення: сорт самоплідний, дає урожай без додаткових запилювачів.

Плоди Ноттінгема цінуються за універсальність. Їх можна вживати у свіжому вигляді (після вилежування чи легких заморозків), а також переробляти на:

• джеми та варення;

• фруктові соуси й пастилу;

• ароматні компоти;

• домашню випічку та десерти.

Плоди добре зберігаються й зберігають товарний вигляд упродовж усієї зими.

Вирощування та догляд

• Місце посадки: сонячна ділянка, захищена від холодних вітрів.

• Ґрунт: легкий, родючий, із гарним дренажем, слабокислої реакції.

• Посадка: навесні (квітень–травень) або восени (вересень–жовтень).

• Догляд: регулярні поливи в посуху, розпушування й мульчування пристовбурового кола, підживлення органічними та мінеральними добривами.

• Обрізка: формувальна у перші роки (укорочення пагонів на 1/3), далі — підтримувальна, для збереження округлої крони.