Виноград Цимлянский ранній (винний)

Виноград Цимлянський ранній – це один із стародавніх автохтонних сортів Дону, який традиційно вирощується на півдні Росії. Свою назву він отримав за місцем поширення в районі Цимлянського водосховища та за здатність достигати у доволі ранні строки (порівняно з іншими місцевими сортами).

Сорт вважається місцевим (автохтонним), виник на території Нижнього Дону.
Найширше культивується в Ростовській області та прилеглих регіонах.

Кущі: зазвичай сильнорослі, з гарним формуванням лози.
Грона: циліндричної або конічної форми, середньої щільності, масою 350–450 г, можуть бути злегка пухкими.
Ягоди: округлі або слабоовальні, зазвичай темно-синього (майже чорного) кольору з восковим нальотом; шкірка середньої щільності.
М’якоть: соковита, з приємним гармонійним смаком, часто з тонкими пряними та фруктовими нотами.

Належить до ранньо-середніх сортів: у регіоні Нижнього Дону зазвичай достигає наприкінці серпня – на початку вересня (може варіюватися залежно від погодних умов і агротехніки).

Має достатню морозостійкість для південних регіонів Росії, однак у більш північних умовах потребує укриття на зиму.
Стійкість до хвороб середня: потрібні регулярні профілактичні обробки проти мілдью, оїдіуму та сірої гнилі.
Добре реагує на якісний полив і підживлення, потребує правильної обрізки для оптимального навантаження лози.

Використовується для виробництва червоних та ігристих вин. Найбільш відомий у складі традиційного донського ігристого «Цимлянське», яке створюється за старим козацьким методом.
Вина з Цимлянського раннього відрізняються м’якою терпкістю, вираженою ягідною ароматикою (сливовими, вишневими, іноді пряно-трав’янистими нюансами). При витримці набувають більш складних відтінків та округлих танінів.
Може використовуватися в купажах з іншими сортами для надання напою насиченості кольору й приємного фруктового аромату.

Рекомендується садити на південних або південно-західних схилах з добре прогріваними ґрунтами.
Оптимальною вважається формування куща на середньорослих підщепах з акуратним обрізуванням для регулювання врожайності.

• Історичне значення й традиційний статус у виноробстві Дону.

• Досить раннє достигання.

• Добра здатність накопичувати цукор, що допомагає виробляти вина різних стилів (від сухих до напівсолодких і ігристих).

• Середня стійкість до грибкових захворювань, необхідні регулярні профілактичні заходи.

• Вимогливий до умов вирощування (сонячні, досить теплі й сухі місця).